Гетьман Євген Анатолійович

Головний учений секретар
Національної академії правових наук України,
член-кореспондент НАПрН України

Народився 18 серпня 1985 року в с. Логачевка Харківського району Харківської області. У 2007 році з відзнакою закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). З 2007 по 2010 рр. працював на посаді молодшого наукового співробітника відділу координації правових досліджень Управління планування і координації правових досліджень в Україні Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України). З 2010 по 2016 рр. займав посаду начальника відділу координації правових досліджень, з листопада 2016 р. по березень 2021 р. – головний науковий співробітник відділу координації правових досліджень Управління планування і координації правових досліджень в Україні Національної академії правових наук України. 26 березня 2021 року обраний на посаду головного ученого секретаря Національної академії правових наук України.

З 2011 по 2018 рік за сумісництвом займав посаду доцента кафедри теорії держави і права (нині кафедра теорії і філософії права) Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, з 2018 року по теперішній час – професор кафедри міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (за сумісництвом).

У 2010 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Кодифікація законодавства України: поняття, особливості, види». Вчене звання старшого наукового співробітника присвоєно у 2012 р. У 2015 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Проблеми правового регулювання нормотворчої діяльності органів виконавчої влади». Вчене звання професора присвоєно у 2019 році. Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2020 р.

Напрями наукових досліджень – проблеми правового регулювання нормотворчої діяльності органів виконавчої влади в Україні та зарубіжних країнах, систематизація та кодифікація нормативно-правових актів, порівняльна характеристика підзаконних нормативно-правових актів України та країн Європейського Союзу, питання становлення, функціонування та розвитку правових систем сучасного світу. Є автором понад 100 наукових і навчально-методичних праць, серед яких: «Кодифікація законодавства України: загальна характеристика, особливості види»: монографія (2012); «Поняття підзаконного нормативно-правового акта та його співвідношення із нормативно-правовим та правовим актами» (2013); «Нормотворчий процес центральних органів виконавчої влади в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення» (2013); «Нормотворча діяльність органів виконавчої влади: правовий зміст і проблемні питання»: монографія (2014); «Проект Закону України «Про нормативно-правові акти»: пропозиції щодо удосконалення» (2014); «Теорія держави і права: підручник» (у співавт., 2014); «Види нормативно-правових актів урядів України та Франції: порівняльна характеристика» (2015); «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 3: Загальна теорія права» (у співавт., 2017); «The municipal authorities of Eastern European countries: Financial and economic aspects» (у співавт., 2020); Загальна теорія права: підручник» (у співавт., 2020).

Член редакційних колегій наукових видань «Вісник Національної академії правових наук України»; «Право. Людина. Довкілля»; «Наукові записки. Серія: Право».

Брав участь у підготовці проектів законів України «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії»; «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо безоплатного відвідування дендрологічних парків; «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо оптимізації структури Національної академії наук України»; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання інноваційної діяльності»; «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки обдарованої молоді.

Лауреат премії Президента України для молодих вчених (2016 р.); Стипендіат стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених (2016-2018 рр.).

Нагороджений грамотою президії Національної академії наук України (2013 р.); грамотою Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України (2015 р.); подякою президента Національної академії правових наук України (2016 р.); подякою Харківського міського голови (2018 р.); подякою Голови Харківської обласної державної адміністрації (2019 р.).