Національна академія правових наук України
Національна академія правових наук України
Статут

Вісник НАПрНУ

Новини

Видавництво

Контакти

Пишіть нам
Національна академія правових наук України
Структурні
підрозділи
НАПрН України
НДІДБМС
НДІППіП
НДІІВ
НДІПЗІР
НДІІіП
НДІВПЗ
НДІФП
Право

Всеукраїнське громадське об'єднання
"Академія правових наук України", 1992-1993 роки

Президія Національної академії
правових наук України

Виборовши у 1991 році незалежність, український народ створив підґрунтя для формування соціальних, економічних та правових засад розбудови України як демократичної, правової держави. Перед ученими-правознавцями та юристами-практиками постало складне завдання - розробити принципово нову систему і стратегію реформування законодавства, визначити напрями його застосування, створити дієву систему забезпечення та охорони прав і свобод людини і громадянина.

На початку 90-х років не лише вчені-юристи, але й суспільство в цілому були незадоволені темпами і рівнем проведення правової реформи, станом законності та правопорядку в Україні. Привабливі цілі будівництва правової, демократичної, соціальної держави України "розмивалися" на рівні конкретної правової роботи, а віра людей у них слабшала.

Роль юридичної науки і практики в суспільстві була незначною, можливості впливу юристів на процес правової реформи зведені до мінімуму, хоча потенціал на той час був чималий. Так, у вищих юридичних навчальних закладах, наукових установах, правоохоронних органах України працювало близько 200 докторів наук, професорів, понад 800 кандидатів наук, доцентів, десятки тисяч юристів-практиків. Проте всі вони діяли роз'єднано, тому і їх вплив на розвиток суспільства й держави не був вирішальним. Отже, необхідність об'єднання поставала як об'єктивна потреба суспільства.

З огляду на виняткову відповідальність юридичної науки і практики виникла нагальна потреба в об'єднанні всіх юристів в інтересах будівництва правової, демократичної України.

Наприкінці 1991 року група науковців і практичних працівників виступила з ініціативою створення Всеукраїнського громадського об'єднання "Академія правових наук України", а вже 3 січня 1992 року відбулися збори ініціаторів його створення, на яких ухвалили пропозицію стосовно доцільності формування такого об'єднання. Для проведення організаційних заходів та з метою розроблення Статуту й підготовки установчої конференції було вирішено створити організаційний комітет. До його складу увійшли вчені, які працювали у різних галузях правової науки в наукових і освітніх центрах України, а також практичні працівники. 21 січня 1992 року оргкомітет провів перше засідання, на якому підтримав ідею ініціативної групи про створення Всеукраїнського громадського об'єднання "Академія правових наук України". Протягом лютого 1992 року за участю членів оргкомітету було проведено збори представників юридичної громадськості у 17 областях України та Києві. У зборах взяли участь понад 1300 осіб, які підтримали ідею створення Академії і в цілому схвалили проект Статуту.

4 березня 1992 року в Харкові у приміщенні Української юридичної академії відбулася установча конференція, присвячена створенню Академії правових наук України. З доповіддю щодо цілей та завдань Академії виступив ректор Української юридичної академії професор В. Я. Тацій. Він виклав головні засади, на яких створювалася Академія. Учасники конференції одностайно проголосували за створення Академії правових наук України, ухвалили її Статут та обрали її першого президента - ректора Української юридичної академії, доктора юридичних наук, професора В. Я. Тація. Процес створення Академії правових наук України як громадської організації завершився офіційною реєстрацією її Статуту Міністерством юстиції України 31 березня 1992 року.

На громадських засадах Академія діяла протягом 1992-1993 років. Головною метою Академії стала консолідація інтелектуального потенціалу наукових працівників, викладачів юридичних навчальних закладів, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, суду, арбітражного суду, прокуратури, інших правоохоронних органів, адвокатури, юридичних служб підприємств і установ, спрямування їх зусиль на сприяння процесу розбудови України як правової, демократичної держави, охорону і захист прав людини і громадянина. До Президії Академії увійшли відомі вчені-юристи та практичні працівники, які представляли вищі юридичні навчальні заклади України, Інститут держави і права АН України, Інститут економіко-правових досліджень АН України, юридичний відділ Верховної Ради України, Прокуратуру України.

Про потужний інтелектуальний потенціал Академії правових наук України свідчило хоча б те, що з самого початку до її складу входило два академіки і два члени-кореспонденти Академії наук України, 11 лауреатів Державної премії України, 12 лауреатів премії Академії наук України імені Д.3.Мануїльського, 10 заслужених діячів науки і техніки України, 80 докторів юридичних наук, професорів.

За рік свого існування на громадських засадах Академія правових наук України, її Президія та відділення виконали значну роботу з розробки проектів Конституції України, Кримінального, Адміністративно-процесуального, Цивільно-процесуального, Кримінально-процесуального кодексів, найважливіших проектів нормативно-правових актів.

Науковці Академії провели дві наукові конференції, присвячені обговоренню проектів Конституції України. Зроблені в процесі обговорення зауваження були узагальнені і направлені до Конституційної комісії. Більшість з цих зауважень було враховано. Проекти Конституції України обговорювалися також у відділеннях та регіональних центрах з участю широкої юридичної громадськості. Серед заходів, що проводила Академія, - науково-практичні конференції, "круглі столи" з проблем застосування Законів України "Про прокуратуру" і "Про арбітражний суд", кодифікації кримінального, кримінально-виконавчого та кримінально-процесуального законодавства (кодексів), а також конституційного судочинства.

Значну увагу приділяла Президія Академії розробці проектів Цивільного, Адміністративно-процесуального, Цивільно-процесуального кодексів і спільно з регіональними центрами в Києві та Львові організувала проведення відповідних нарад та "круглих столів". Регіональні центри провели тематичні "круглі столи":"Актуальні проблеми Історії держави та права України" (м. Харків), "Поділ влади" (м. Одеса), "Концепція правового статусу самоврядних територій та органів місцевого самоврядування в Україні" (м. Одеса), "Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки: економіко-правові проблеми" (м. Львів), "Правове регулювання трудових відносин та соціальний захист громадян в умовах ринкової економіки" (м. Львів). Науковці підготували проекти документів щодо Одеської вільної економічної зони. У Львові була проведена науково-практична конференція "Проблеми викладання цивілістичних дисциплін в університетах та юридичних вузах України".

Значною подією стала розробка науковцями Академії Концепції розвитку юридичної науки та освіти, схвалена Президентом України.

За рік існування Академії було опубліковано шість монографій, понад 120 найменувань навчально-методичної літератури, понад 300 статей, тез наукових доповідей, наукових повідомлень на наукових та науково-практичних міжнародних, республіканських, регіональних конференціях, симпозіумах, "круглих столах" тощо.

Головним підсумком діяльності Академії правових наук України на громадських засадах стало те, що її багатопланова діяльність сприяла формуванню високого престижу української юридичної науки, позначала пріоритетні напрямки її розвитку в Україні і незаперечне довела необхідність перетворення Академії на державну самоврядну інституцію, оскільки величезний розмах роботи, яку потрібно було здійснити для наукового юридичного забезпечення реформ у країні, вимагав підвищення її правового статусу й авторитету, а отже, і фінансування з Державного бюджету.

Наверх

Національна академія правових наук України
© Національна академія правових наук України
61024, Українa, м. Харків, вул. Пушкінська, 70 тел. (057) 704-19-01, факс (057) 704-19-10
E-mail aprnu@ukr.net