Кузніченко Сергій Олександрович

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення державно-правових наук і міжнародного права

Народився 13 травня 1974 р. в місті Харкові. У 1998 р. з відзнакою закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство» та у 2007 р. Сумський національний аграрний університет за спеціальністю «Адміністративний менеджмент». У 2015 р. закінчив Українську школу законотворчості при Інституті законодавства Верховної Ради України. У 2017-2018 р. пройшов навчання за сертифікованою освітньою програмою «Теорія та практика медіації» в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

У 1998 р. розпочав свою трудову діяльність в Головному управлінні МВС України в Харківській області. З 2001 по 2009 р. працював у Харківському національному університеті внутрішніх справ, де обіймав посади старшого викладача та доцента кафедри управління в органах внутрішніх справ, начальника магістратури та декана факультету управління та інформатики, завідувача кафедри адміністративного права та процесу Кримського юридичного інституту. З 2009 по 2015 р. працював в Одеському державному університеті внутрішніх справ, де обіймав посади заступника начальника Кримського юридичного інституту з наукової роботи, начальника Кримського юридичного інституту, першого проректора з навчально-методичної та наукової роботи, проректора з економічних питань, проректора − декана Херсонського факультету. З 2015 по 2018 р. працював в Інституті законодавства Верховної Ради України, де обіймав посади керівника сектору та головного наукового співробітника. З 2018 по 2022 р. працював в Одеському державному університеті внутрішніх справ, де обіймав посади проректора, першого проректора, ректора. З липня 2022 р. завідувач відділу економіко-правових досліджень Причорноморського науково-дослідного інституту економіки та інновацій.

У 2001 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Управління органами внутрішніх справ в особливих умовах, викликаних аномальними явищами техногенного і природного характеру (організаційно-правові питання)» (спеціальність 12.00.07), у 2010 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Становлення і розвиток інституту Надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні» (спеціальність 12.00.07). Вчене звання доцента присвоєно у 2003 р., професора – у 2011 р. Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2020 р.

У 2013 році проходив стажування в закладах вищої освіти Німеччини (м. Мюнхен, м. Нюрнберг, м. Аусбург). У 2015 р. проходив стажування в Університеті прикладних наук імені короля Екстерхазі міста Егер (Угорщина). У 2016 р. проходив стажування в Оксфордському університеті та центральному офісі компанії BBC (Великобританія). У 2017 р. пройшов стажування в Вісмарському університеті (Німеччина). У 2018 р., за програмою академічної мобільності, проходив стажування та викладав у Центрально-африканському університеті міста Акра (Республіка Гана). У 2019 р. пройшов стажування: в Мальтійському університеті (Мальта), Вищій школі Національної поліції Іспанії, Каунаському університеті Вітовта Великого (Литва), Технічному університеті міста Кошице (Словаччина). У 2022 р. пройшов стажування в Європейському інституті безперервної освіти (Словаччина).

Основні напрями наукових досліджень – теорія держави і права, конституційне право, адміністративне право, державне управління. Опублікував понад 200 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Управління органами внутрішніх справ в умовах надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру»: монографія (2001), «Адміністративне право України»: підручник (у співавт., 2004, 2007, 2009, 2011, 2019, 2023), «Історико-теоретичні засади формування інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні»: монографія (2009), «Кодекс України про адміністративні правопорушення: науково-практичний коментар» (у співавт., 2009), «Кодекс адміністративного судочинства України: науково-практичний коментар» (у співавт., 2010), «Надзвичайні адміністративно-правові режими: зарубіжний досвід та українська модель»: монографія (2010), «Судова, правоохоронна та правозахисна системи України»: підручник (у співавт., 2011), «Адміністративно-правовий режим воєнного стану»: монографія (2014), «Взаємодія Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ при ускладненні оперативної обстановки»: монографія (у співавт., 2015), Сучасна правова енциклопедія (у співавт., 2015), «Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»: науково-практичний коментар» (2015), Legal regime of martial: монографія (2017), «Військово-цивільні адміністрації в Україні: досвід комплексного дослідження»: монографія (у співавт., 2018), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 5 : «Адміністративне право» (у співавт., 2020).

Член науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України. Член наукової ради МВС України. Голова комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності Спілки адвокатів України, голова громадської організації «Південно-українська колегія медіаторів». Член спеціалізованої вченої ради Д 26.500.02 в Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, був заступником голови спеціалізованої вченої ради Д 41.884.04 у Одеському державному університеті внутрішніх справ.

Член редакційних колегій наукових фахових видань «Вісник Конституційного суду України», «Адміністративне право і процес», «Південноукраїнський правничий часопис».

Заслужений діяч науки і техніки України (2019). Почесний доктор Берлінського університету імені Гумбольдта (2019), почесний професор Одеського державного університету внутрішніх справ (2020), почесний професор Європейського інституту безперервної освіти (2022).

Поділитися: