Козюбра Микола Іванович

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення теорії та історії держави і права

Народився 28 листопада 1937 р. у с. Тетерівка Жашківського р-ну Черкаської обл. У 1961 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1961–1965 рр. працював в органах МВС УРСР, обіймаючи посади оперуповноваженого дізнання, слідчого, старшого слідчого на Вінниччині та м. Києві. У 1965–1967 рр. навчався в аспірантурі Сектора держави і права АН УРСР. Протягом 1967–1990 рр. працював в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького АН УРСР на посадах молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника, завідувача відділу теорії держави і права. З 1990 р. по 1996 р. – завідувач кафедри теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1996 р. по 2003 р. – суддя Конституційного Суду України. З 2003 р. працює в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук, професор кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права).

У 1968 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Переконання і примус в радянському праві» (спеціальність 12.00.01), у 1980 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Взаємодія соціалістичного права і суспільної свідомості» (спеціальність 12.00.01). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1981 р. Вчене звання професора присвоєно у 1986 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 1996 р.

Основні напрями наукової діяльності – теорія держави і права, філософія права, конституційне право. Опублікував понад 300 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Убеждение и принуждение в советском праве» (1970), «Социалистическое право и общественное сознание» (1979), «Правове виховання» (1985), «Демократия и перестройка» (у співавт., 1988), «Конституційне право України» (у співавт., 1999), «Основи конституційного права України» (у співавт., 2001), «Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту» (у співавт., 2007), «Принцип верховенства права у діяльності держави та в адміністративному праві» (у співавт., 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Принцип верховенства права і судова влада» (2011), «Основні форми буття права та взаємовідносини між ними» (2011), Правопонимание: понятие, типы и уровни» (2011), «Права человека и верховенство права» (2011), «Авторитет уже не тот» (2011), «Верховенство права, правова і соціальна держава: співвідношення: монографія» (у співавт., 2012), «Загальна теорія права: підручник» (у співавт., 2016).

Був членом Комісії з питань правової реформи, Науково-консультативних рад Конституційного Суду України та при Верховному Суді, Конституційної Ради, Конституційної Асамблеї та Конституційної Комісії при Президентові України. Брав участь у розробці проектів Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, законопроектів «Про місцеве самоврядування», «Про державну реєстрацію нормативних актів».

Був головою експертної ради при Акредитаційній комісії України з права Міністерства освіти та науки України. Дійсний член Української академії політичних наук (1993).

Голова редакційної колегії збірника «Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки», співголова наукової ради журналу «Вибори і демократія», член редакційної ради журналу «Право України», член редакційних колегій наукових видань «Вісник Конституційного Суду України», «Філософія права і загальна теорія права», «Проблеми філософії права», «Порівняльне правознавство», «Науковий вісник Чернівецького національного університету».

Заслужений юрист України (1997). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1996, 2001, 2015), нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2007). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2002), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2006), Почесною відзнакою Спілки юристів України (1999), Почесною відзнакою Конституційного Суду України (2005), Почесною відзнакою Асоціації працівників України «За честь та професійну гідність» (2011), Почесною відзнакою Верховного Суду України «За вірність закону» (2012), Нагрудним знаком «За заслуги» Міністерства юстиції України (2002). Відмінник освіти України (1999).

Поділитися: