Кот Олексій Олександрович

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення цивільно-правових наук

Народився 30 грудня 1977 р. у м. Києві. У 1999 р. закінчив із відзнакою юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Після навчання зарахований до аспірантури Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (кафедра міжнародного приватного та митного права). З 2002 р. займається юридичною практикою: адвокат, старший партнер провідної української юридичної фірми, проходив стажування в іноземних юридичних фірмах. У 2013 – 2020 рр. працював на наукових посадах у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва імені Ф. Г. Бурчака НАПрН України. З березня 2021 р. – директор Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, з січня 2022 р. – директор Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, а з січня 2024 р. – директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України. Професор кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка за сумісництвом.

У 2002 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Перехід прав кредитора до третіх осіб у цивільному праві України» (спеціальність 12.00.03), у 2017 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Проблеми здійснення та захисту суб‘єктивних цивільних прав» (спеціальність 12.00.03). Вчене звання професора присвоєно у 2020 р. У 2020 р. обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

Основні напрями наукових досліджень – загальні проблеми цивільного права, здійснення та захист суб’єктивних цивільних прав, загальні положеня зобов’язального права, договірного права, комерційного права, корпоративного права тощо. Опублікував понад 100 наукових та науково-методичних праць, зокрема: «Перехід прав кредиторів: Історія. Теорія. Законодавство» (2002), «Енциклопедія цивільного права України» (у співавт., 2009), «Правова доктрина України : у 5 т. Т. 3: Доктрина приватного права України» (у співавт., 2013 – укр., 2017 – англ.), «Здійснення та захист суб’єктивних цивільних прав: проблеми теорії та судової практики» (2017), «Правовое регулирование предпринимательской деятельности в постсоветский период» (у співавт., 2018), «Реформування юридичної освіти: виклики часу» (у співавт., 2019), «Осуществление и защита гражданских прав» (2019), «Оновлення договірного регулювання приватноправових відносин в Україні» (у співавт., 2020), «Competition Law of Ukraine» (2021), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку» (у співавт., 2021), «Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу : монографія» (у співавт., 2022); «Правотворчість в Україні: перспективи законодавчого врегулювання»: збірник наукових праць (у співавт., 2022); «Правова система України в умовах воєнного стану» (у співавт., 2022); «Методологія проведення галузевих юридичних досліджень» (у співавт., 2022), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т.13: «Міжнародне приватне право» (у співавт., 2021), Т. 9: «Цивільне право» (у співавт., 2023), «Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023).

Співавтор низки коментарів до Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ін.

Як член Ради з питань судової реформи при Президентові України брав безпосередню участь у підготовці проєктів Законів України «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про судоустрій і статус суддів», «Про виконавче провадження», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про Конституційний Суд України», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України тощо. Співавтор низки законопроєктів, підготовлених Науково-дослідним інститутом правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України.

Заступник голови Робочої групи Верховної Ради України з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України. Член Робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України при Міністерстві юстиції України. Співавтор Концепції оновлення Цивільного кодексу України (2020).

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді. Експерт Національного фонду досліджень України. З 2018 входить до складу фахової комісії Міністерства освіти і науки України з питань оцінювання виконання завдань із блоків єдиного фахового вступного випробування. Експерт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Член спеціалізованої вченої ради Д 26.505.05 у Інституті правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України та Д 35.051.27 у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Входить до складу редакційних колегій наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», наукових видань «Велика українська юридична енциклопедія», «Нове українське право» та редакційної ради журналу «Право України».

Рекомендований у різні періоди провідними міжнародними та українськими рейтинговими виданнями в галузі юридичної практики Chambers Global, Chambers Europe, The Legal 500 EMEA, Best Lawyers, Ukrainian Law Firms: A Handbook for Foreign Clients, ТОП-50 провідних юридичних фірм України у сфері конкурентного та антимонопольного права, вирішення спорів, корпоративного права та M&A, користування надрами, енергетики, будівництва й нерухомості. Юрист року у сфері судової практики за версією The Best Lawyers in Ukraine 2021.

Заслужений юрист України (2016). Відзначений Грамотою Верховної Ради України (2021), Подякою Верховного Суду (2020).

Поділитися: