Городовенко Віктор Валентинович

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення кримінально-правових наук

Народився 22 лютого 1968 р. у місті Мелітополь Запорізької області. У 1993 р. закінчив з відзнакою Українську юридичну академію (нині ‒ Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) за спеціальністю «Правознавство». З 1993 р. по 2003 р. ‒ суддя Мелітопольського міського суду Запорізької області. З 2003 р. по 2004 р. ‒ суддя, голова Мелітопольського районного суду Запорізької області. У 2004 р. призначений головою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. З 2005 р. по листопад 2017 р. – суддя, голова Апеляційного суду Запорізької області. З листопада 2017 р. ‒ суддя Конституційного Суду України. Одночасно – професор кафедри історії і теорії держави та права Запорізького національного університету за сумісництвом.

У 2006 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Проблеми незалежності судової влади» за спеціальністю 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура, у 2013 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Принципи судової влади» за спеціальністю 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура. Вчене звання доцента присвоєно у 2013 р., професора – у 2019 р. Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2020 р.

Основні напрями наукових досліджень: питання організації та функціонування судової влади в правовій державі, реалізації принципів судової влади, реформування кримінального та кримінально-процесуального законодавства та удосконалення діяльності судових і правоохоронних органів, подальшої гармонізації кримінального, кримінально-процесуального законодавства України із законодавством Європейського Союзу. Опублікував понад 100 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Проблеми становлення незалежної судової влади в Україні: монографія» (2007), «Незалежність суддів: міжнародні стандарти та національна практика: навчально-практ. посібник» (у співавт., 2008), «Практичний посібник для органів суддівського самоврядування» (у співавт., 2009), «Організація роботи суду в Україні: навч. посібник» (у співавт., 2009), «Принципи судової влади: монографія» (2012 р.), «Організація роботи суду : навч. посібник» (у співавт., 2012), «Судові, правоохоронні та правозахисні органи України : навч.-метод. посібник» (у співавт., 2012), «Судові та правоохоронні органи України : навч. посібник» (у співавт., 2014), «Процесуальні документи у кримінальному провадженні. Зразки, роз’яснення : процесуальні документи слідчого, прокурора, адвоката, слідчого судді, суду» (у співавт., 2015), «Судова влада : монографія / за заг. ред. І. Є. Марочкіна» (у співавт., 2015), «Судові та правоохоронні органи України [Organização judiciária e as forças da segurança da Ucrânia] : навч. посібник» (у співавт., 2016), «Сучасні проблеми цивільного права та процесу: навч. посібник» (у співавт., 2017), «Судові та правоохоронні органи України: конспект лекцій» (у співавт., 2018), «Організація судових та правоохоронних органів: навч. посібник» (у співавт., 2018), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 19: «Кримінальний процес, судоустрій, прокуратура та адвокатура» (у співавт., 2020), «Новий шлях до права: монографія» (у співавт., 2021), «Правовий режим воєнного стану: реалізація завдань в умовах проведення захисту й оборони держави: монографія» (у співавт., 2022).

З 2001 р. – представник України в Консультативній раді європейських суддів при Комітеті міністрів Ради Європи (м. Страсбург), а з 2015 р. – член робочої групи з підготовки висновків Консультативної ради європейських суддів.

Член спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, редакційних колегій наукових видань «Вісник Конституційного Суду України», «Вісник кримінального судочинства», «Слово Національної школи суддів України». З 2021 р. є головою Наглядової ради Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Заслужений юрист України (2008). Відзначений відзнакою Міністерства юстиції України (2001), Грамотою Верховної Ради України (2002), Почесною відзнакою Вищої ради юстиції (2004), Почесною грамотою Верховної Ради України (2005 ), Почесною грамотою Ради суддів України (2008), Почесною відзнакою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (2012), відзнакою Верховного Суду України «За вірність Закону» (2013), відзнакою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (2013). Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2016).

Поділитися: