Гетьман Євген Анатолійович

Головний учений секретар НАПрН України, член-кореспондент НАПрН України, член президії НАПрН України

Відділення теорії та історії держави і права

Народився 18 серпня 1985 р. в с. Логачевка Харківського району Харківської області. У 2007 р. з відзнакою закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). З 2007 по 2010 рр. працював на посаді молодшого наукового співробітника відділу координації правових досліджень Управління планування і координації правових досліджень в Україні Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України). З 2010 р. по 2016 р. займав посаду начальника відділу координації правових досліджень, з листопада 2016 р. по березень 2021 р. – головний науковий співробітник відділу координації правових досліджень Управління планування і координації правових досліджень в Україні Національної академії правових наук України. У березні 2021 р. обраний на посаду головного ученого секретаря Національної академії правових наук України.

У 2010 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Кодифікація законодавства України: поняття, особливості, види». Вчене звання старшого наукового співробітника присвоєно у 2012 р. У 2015 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Проблеми правового регулювання нормотворчої діяльності органів виконавчої влади». Вчене звання професора присвоєно у 2019 р. Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2020 р.

Основні напрями наукових досліджень – проблеми правового регулювання нормотворчої діяльності органів виконавчої влади в Україні та зарубіжних країнах, систематизація та кодифікація нормативно-правових актів, порівняльна характеристика підзаконних нормативно-правових актів України та країн Європейського Союзу, питання становлення, функціонування та розвитку правових систем сучасного світу. Є автором понад 100 наукових і навчально-методичних праць, серед яких: «Кодифікація законодавства України: загальна характеристика, особливості види»: монографія (2012), «Поняття підзаконного нормативно-правового акта та його співвідношення із нормативно-правовим та правовим актами» (2013), «Нормотворчий процес центральних органів виконавчої влади в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення» (2013), «Нормотворча діяльність органів виконавчої влади: правовий зміст і проблемні питання»: монографія (2014), «Проект Закону України «Про нормативно-правові акти»: пропозиції щодо удосконалення» (2014), «Теорія держави і права: підручник» (у співавт., 2014), «Види нормативно-правових актів урядів України та Франції: порівняльна характеристика» (2015), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 3: «Загальна теорія права» (у співавт., 2017), Т. 13: «Міжнародне приватне право» (у співавт., 2021), «The municipal authorities of Eastern European countries: Financial and economic aspects» (у співавт., 2020), Загальна теорія права: підручник» (у співавт., 2020), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія» (у співавт., 2021), «Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023).

Член редакційної колегії наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», редакційних колегій наукових видань «Право. Людина. Довкілля», «Наукові записки. Серія: Право».

Брав участь у підготовці проектів законів України «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії»; «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо безоплатного відвідування дендрологічних парків; «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо оптимізації структури Національної академії наук України»; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання інноваційної діяльності»; «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки обдарованої молоді.

Відзначений Грамотою Верховної Ради України (2021), Грамотою президії Національної академії наук України (2013), Грамотою Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України (2015), Подякою президента Національної академії правових наук України (2016), Подякою Харківського міського голови (2018), Подякою Голови Харківської обласної державної адміністрації (2019). Лауреат премії Президента України для молодих вчених (2016). Стипендіат стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених (2016-2018).

Поділитися: