Члени-кореспонденти

Народився 28 липня 1935 р. у с. Глобине Полтавської обл. У 1959 р. закінчив юридичний факультет Ленінградського університету ім. О. О. Жданова (нині – Санкт-Петербурзький державний університет). З 1959 р. – слідчий, старший слідчий Петроградського та Ленінського райвідділів міліції м. Ленінграда. З 1961 р. – адвокат, член президії Полтавської обласної колегії адвокатів (м. Кременчук), з 1969 р. – аспірант кафедри кримінального права Харківського юридичного інституту (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), з 1972 р. – асистент, старший викладач, доцент, професор кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. З 1996 по 2015 рр. – завідувач, з 2015 р. по 2019 р. – професор цієї ж кафедри. Одночасно обіймав посади завідувача сектора попередження злочинності серед неповнолітніх та молоді (з 1998 р. по 2007 р.), завідувача сектора дослідження проблем запобігання злочинності (з 2007 р. по 2010 р.), завідувача відділу кримінологічних досліджень (з 2010 р. по 2015 р.), головного наукового співробітника (з 2015 р. по 2019 р.) відділу кримінологічних досліджень Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України за сумісництвом. З 2019 р. по теперішній час – головний науковий співробітник відділу кримінологічних досліджень Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України.

У 1972 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Погашення та зняття судимості за радянським кримінальним правом» (спеціальність 12.00.08), у 1994 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Спеціально-кримінологічне попередження злочинності (теорія і практика)» (спеціальність 12.00.08). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1994 р., вчене звання професора присвоєно у 1997 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2002 р.

Основні напрями наукових досліджень: розробка кримінально-правових і кримінологічних проблем спеціально-кримінологічного запобігання злочинам, запобігання насильницьким злочинам проти особи, запобігання насильства в сім’ї, злочинність неповнолітніх, бандитизм, судимість, віктимологія. Опублікував понад 400 наукових і навчально-методичних праць, серед яких: «Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву» (1979), «Работа органов внутренних дел, суда и прокуратуры по предупреждению преступности» (1981), «Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение преступлений» (1989), «Попередження злочинності правоохоронними органами» (1991), «Специально-криминологическое предупреждение преступлений» (1992), «Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя й здоров’я особи» (1997), «Злочинності – організовану протидію» (1998), «Сучасні проблеми насильницької злочинності проти особи і її попередження» (у співавт., 1999), «Злочини проти особистої волі людини та їх попередження» (2002), «Кримінологія: Загальна та Особлива частини» (у співавт., 2003, 2009), «Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом» (2004), «Судимість» (2006), «Кримінологічні проблеми попередження злочинності неповнолітніх у великому місті: досвід конкретно-соціологічного дослідження» (2006), «Курс лекцій з кримінології» (2006), «Запобігання злочинності в Україні (у співавт., 2007), «Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження)» (у співавт., 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в Україні» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Запобігання злочинності (теорія і практика)» (2011), «Державне програмування і регіональне планування заходів запобігання злочинності в Україні» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.), «Сучасна кримінально-правова система України: реалії та перспективи» (у співавт., 2015), «Громадськість у запобіганні і протидії злочинності: вітчизняний та міжнародний досвід» (у співавт., 2017), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 17: «Кримінальне право» (у співавт., 2017), Т. 18: «Кримінологія. Кримінально-виконавче право» (у співавт., 2019), «Зменшення можливостей вчинення злочинів: стратегічний підхід» (у співавт., 2020), «Кримінологія» (у співавт., 2020), «Вибрані праці» (2020), «Велика українська кримінологічна енциклопедія» (у співавт., 2021), «Культура і закон у запобіганні правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в Україні» (2022), «Актуальні питання безпеки дорожнього руху: правові та кримінологічні проблеми» (2022), «Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023).

Брав участь у розробці проектів законів України: «Про попередження насильства у сім’ї», «Про боротьбу з тероризмом в Україні», «Про основні засади запобігання та протидії корупції в Україні», «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо підвищення рівня захисту прав засуджених осіб».

Член наукової ради наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», редакційної колегії наукового видання «Питання боротьби зі злочинністю».

Протягом багатьох років був членом спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого та спеціалізованої вченої ради К 64.502.01 у Науково-дослідному інституті вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України. Зараз бере активну участь у роботі разових спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії в Науково-дослідному інституті вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України.

Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Нагороджений медаллю «Ветеран праці» (1993). Відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004), відомчою відзнакою Головного управління МВС України в Харківській області (2009), Державної пенітенціарної служби України (2013). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012), Премії імені Ярослава Мудрого (2010, 2011, 2015).