Дійсні члени (академіки)

Народився 8 травня 1955 р. у смт. Володарськ–Волинському Житомирської обл. У 1980 р. закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) та юридичний факультет Київського міжнародного університету. Розпочав трудову діяльність за фахом з 1980 р. на посаді коректора Міжвузівського поліграфічного підприємства. У 1981–1988 рр. обіймав посаду кореспондента газети «Машинобудівник» Київського заводу «Більшовик». З 1988 р. по 1991 р. працював у Київському технологічному інституті легкої промисловості на посадах старшого викладача, доцента. З 1991 р. по 1998 р. – проректор з наукової роботи, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Українського інституту менеджменту і бізнесу. У цей же період працював президентом Фонду Святого Петра. З 1998 р. по 2002 р. – депутат Верховної Ради України ІІІ скликання, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. З 2002 р. по 2005 р. працював державним секретарем, першим заступником Міністра освіти і науки України, одночасно – головним науковим співробітником відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. З травня 2006 р. по 2010 р. – заступник голови Київської міської державної адміністрації. Народний депутат України VІІ скликання, Радник Президента України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (2012–2014). З листопада 2014 р. по 2022 р. – завідуючий сектором методології відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства Верховної Ради України. З 2022 р. – професор Київського міжнародного університету.

У 1987 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук на тему: «Естетичний аналіз методу художньої критики», у 1996 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук на тему: «Політичний процес в сучасній Україні і політологічний аспект». У 2000 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Політична система України: проблеми становлення і розвитку (правовий аспект)» (спеціальність 12.00.01), у 2002 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Теоретичні та організаційно-правові проблеми становлення і розвитку українського парламентаризму» (спеціальність 12.00.01). Професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін (1999), професор кафедри теорії і права (2003). Обраний дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2004 р.

Опублікував понад 300 наукових праць, серед яких: «Конституційне право України» (2002), «Філософія права» (2003), «Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти» (2003), «Основи правознавства» (2004), «Україна на шляху до інформатизаційного суспільства» (2004), «Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні» (2004), «Політологія» (2006), «Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні» (2007), «Корупція в Україні – не політика» (2007), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Християнська етика в українській культурі для 1–4 класів» (2006, 2007), «Новітні державотворчі процеси в Україні: виклики і перспективи» (у співавт., 2011).

Заслужений діяч науки і техніки України (2000). Нагороджений орденами «За заслуги» III та II ступенів (2003, 2008). Відзначений Грамотою Верховної Ради України (2001), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004), Почесною грамотою Верховної Ради України (2004). Двічі лауреат Премії імені Ярослава Мудрого, лауреат премії НАН України імені М. П. Василенка. Відзначений численними відомчими і релігійними нагородами.