Зайчук Олег Володимирович

дійсний член (академік) НАПрН України

Народився 15 серпня 1955 р. у м. Києві. У 1977 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «правознавство». Після закінчення аспірантури Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка з 1980 р. до 1986 р. працював асистентом, доцентом кафедри історії та теорії держави і права юридичного факультету цього навчального закладу. З 1986 р. по 2005 р. — науковий співробітник, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, завідувач відділу теорії держави і права в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. У 1990 р. стажувався в Європейському відділенні ООН з прав людини у Женеві (Швейцарія), навчався у Міжнародному інституті прав людини в Страсбурзі (Франція). З 2005 по 2014 рр. працював в Інституті законодавства Верховної Ради України на посадах заступника директора, першого заступника директора. З 2018 р. – головний науковий співробітник відділу міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України.

У 1980 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Законодательство США и практика его применения в области расовых отношений» (спеціальність 12.00.01), у 1992 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Правова система США: історико-теоретичний аналіз» (спеціальність 12.00.01). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1992 р. Вчене звання професора присвоєно у 2003 р. У 2004 р. обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України), у 2012 р. — дійсним членом (академіком) НАПрН України. Заступник академіка-секретаря відділення теорії та історії держави і права НАПрН України.

Напрями наукових досліджень — історія держави і права, теорія держави і права, філософія права, порівняльне правознавство, цивільне право, міжнародне приватне право, міжнародне право. Опублікував понад 300 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Законність: теоретико-правові проблеми дослідження та впровадження» (2004), «Вступ до теорії правових систем» (у співавт., 2006), «Теорія держави і права. Академічний курс: підручник» (у співавт., 2006, 2008), «Гендерні паритети в умовах трансформації суспільства» (2007), «Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження)» (2007), «Проблеми реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні» (у співавт., 2007), «Порівняльне правознавство (правові системи світу)» ( у співавт., 2008), «Загальна теорія держави і права: навчальний посібник» (у співавт., 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Сучасна правова енциклопедія» (у співавт., 2009, 2013, 2015), «Парламентаризм: реєстр термінів і понять» (у співавт., 2012), «Європейські правові стандарти та їх імплементація в українське законодавство» (у співавт., 2013), «Європейський шлях до належного управління» (у співавт., 2013), «Науково-практичний класифікатор цивільного законодавства» (у співавт., 2013), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція» (у співавт., 2013 (укр.), 2015 (англ.), «Сучасна кримінально-правова система України: реалії та перспективи» (у співавт., 2015), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 1: Історія держави і права України» (у співавт., 2016).

Член редакційної колегії наукового видання «Юридична наука». Член науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України, член міжвідомчої групи з підготовки Міграційного кодексу України. Член спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Був членом Атестаційної колегії МОН України,.

Заслужений юрист України (2007). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2004), нагрудним знаком «Відзнака Голови Конституційного Суду України» (2018). Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2007).