Національна академія правових наук України
Національна академія правових наук України
Статут

Вісник НАПрНУ

Новини

Видавництво

Контакти

Пишіть нам
Національна академія правових наук України
Структурні
підрозділи
НАПрН України
НДІДБМС
НДІППіП
НДІІВ
НДІПЗІР
НДІІіП
НДІВПЗ
НДІФП
Право

Тихий В. П.

Тихий Володимир Павлович

Віце-президент НАПрН України –
керівник Київського регіонального центру,
дійсний член (академік) НАПрН України

Народився 14 жовтня 1939 р. у м. Ірміно Луганської обл. У 1963 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині — Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»). У 1963–1968 рр. працював слідчим в органах прокуратури в Луганській та Дніпропетровській областях. З 1968 р. по 1996 р. — аспірант, старший викладач, доцент, старший науковий співробітник, професор кафедри кримінального права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», у 1973–1983 рр. — заступник декана, декан денного факультету, у 1987–1996 рр. — декан заочного факультету, у 1996 р. — проректор з навчальної роботи цього вузу. З 1996 р. по 2004 р. — суддя Конституційного Суду України, у 2005–2008 рр. — керівник Київської наукової лабораторії дослідження проблем злочинності проти прав і свобод людини і громадянина Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України (нині – Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України), а з 2009 р. — віце-президент Академії – керівник Київського регіонального центру Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України).

У 1972 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Відповідальність за розкрадання вогнепальної зброї, бойових припасів і вибухових речовин» (спеціальність 12.00.08), у 1987 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Проблеми кримінально-правової охорони суспільної безпеки (поняття і система злочинів, вдосконалення законодавства)» (спеціальність 12.00.08). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1988 р. Вчене звання професора присвоєно у 1990 р. Обраний у 1993 р. членом-кореспондентом, а у 2004 р. – дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України).

Напрями наукової діяльності — теорія права, права і свободи людини і громадянина та їх забезпечення, правосуддя, кримінальне право. Опублікував понад 280 наукових праць, серед яких: «Уголовно-правовая охрана общественной безопасности» (1981), «Відповідальність за незакінчений злочин» (1996), «Стадії вчинення злочину» (1996), «Злочини проти суспільної (загальної) безпеки» (1996), «Концепція і практика офіційного тлумачення Конституції та законів України» (1999), «Підстава кримінальної відповідальності за новим Кримінальним кодексом України» (2002), «Теоретичні засади Конституції України та їх методологічне значення для правових досліджень» (2003), «Великий енциклопедичний юридичний словник» (у співавт., науковий консультант і рецензент, 2007), «Юридична енциклопедія» (у співавт., 1998–2004), «Конституція України: науково-практичний коментар» (у співавт., 2003 і 2011), «Конституційний Суд України» (2007), «Злочин, його види та стадії» (2007), «Відповідальність за злочини проти громадської безпеки» (2007), «Кримінальна відповідальність за порушення виборчих і референтних прав» (2008), «Кримінальне право України: Загальна частина» (у співавт., 1997, 2001, 2003, 2004, 2007, 2010), «Кримінальне право України: Особлива частина» (у співавт., 2001, 2003, 2004, 2007, 2010), «Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України» (у співавт., 2001, 2005, 2008, 2009), «Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар» (у співавт., 2003, 2004, 2006, 2008, 2013), «Організація судових та правоохоронних органів: підручник для студентів» (у співавт, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011), «Організація судової влади в Україні» (у співавт., 2007, 2009), «Правова система України: стан та перспективи: у 5 т.» (2-й та 5-й т. у співавт., 2008, 2011), «Проблеми утвердження і забезпечення прав і свобод людини» (2009), «Правова демократична держава в політичній системі: стан, тенденції та перспективи розвитку (у співавт., 2010), «Науково-практичний коментар Закону України» «Про Службу безпеки України» (у співавт, 2012), «Науково-практичний коментар Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ»» (у співавт., 2012).

Член Конституційної Асамблеї України.

Заслужений працівник освіти України (1991), Заслужений юрист України (2003), нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ, ІІ ступенів (2000, 2013), Грамотою, Почесною грамотою Верховної Ради України (2003, 2004), Почесною грамотою Кабінету Міністрів (2006), Лауреат державної премії в галузі науки і техніки (2006), Почесний працівник прокуратури України (2001), старший радник юстиції, Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2002, 2009), вписаний Міністерством юстиції України до «Золотої книги української юстиції» (1995).






Наверх

Національна академія правових наук України
© Національна академія правових наук України
61024, Українa, м. Харків, вул. Пушкінська, 70 тел. (057) 704-19-01, факс (057) 704-19-10
E-mail: aprnu@ukr.net