Національна академія правових наук України
Національна академія правових наук України
Статут

Вісник НАПрНУ

Новини

Видавництво

Контакти

Пишіть нам
Національна академія правових наук України
Структурні
підрозділи
НАПрН України
НДІДБМС
НДІППіП
НДІІВ
НДІПЗІР
НДІІіП
НДІВПЗ
Право

Тихий В. П.

Тихий Володимир Павлович

Радник президії НАПрН України,
дійсний член (академік) НАПрН України

Народився 14 жовтня 1939 р. у м. Ірміно Луганської обл. У 1963 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У 1963–1968 рр. працював слідчим в органах прокуратури в Луганській та Дніпропетровській областях. З 1968 р. по 1996 р. — аспірант, старший викладач, доцент, старший науковий співробітник, професор кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, у 1973–1983 рр. — заступник декана, декан денного факультету, у 1987–1996 рр. — декан заочного факультету, у 1996 р. — проректор з навчальної роботи цього вузу. З 1996 р. по 2004 р. — суддя Конституційного Суду України, у 2005–2008 рр. — керівник Київської наукової лабораторії дослідження проблем злочинності проти прав і свобод людини і громадянина Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України (нині – Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України), з 2009 р. — віце-президент – керівник Київського регіонального центру, а з 16 березня 2018 р. - радник президії Національної академії правових наук України.

У 1972 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Відповідальність за розкрадання вогнепальної зброї, бойових припасів і вибухових речовин» (спеціальність 12.00.08), у 1987 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Проблеми кримінально-правової охорони суспільної безпеки (поняття і система злочинів, вдосконалення законодавства)» (спеціальність 12.00.08). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1988 р. Вчене звання професора присвоєно у 1990 р. Обраний у 1993 р. членом-кореспондентом, а у 2004 р. – дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України).

Напрями наукової діяльності — права і свободи людини і громадянина та їх забезпечення, конституційне правосуддя, підстави кримінальної відповідальності, вчення про злочин і його стадії, злочини проти безпеки людини та загальної безпеки. Опублікував понад 300 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Уголовно-правовая охрана общественной безопасности» (1981), «Відповідальність за незакінчений злочин» (1996), «Стадії вчинення злочину» (1996), «Злочини проти суспільної (загальної) безпеки» (1996), «Безпека людини як загальний принцип сучасного права» (1998), «Концепція і практика офіційного тлумачення Конституції та законів України» (1999), «Право людини на безпеку» (2000), «Безпека як фундаментальна категорія в методології правознавства» (2000), «Підстава кримінальної відповідальності за новим Кримінальним кодексом України» (2002), «Соціальна держава і проблеми забезпечення соціальної безпеки» (2002), «Теоретичні засади Конституції України та їх методологічне значення для правових досліджень» (2003), «Юридична енциклопедія» (у співавт., 1998 – 2004), «Конституція України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2003, 2011), «Великий енциклопедичний юридичний словник» (у співавт., 2007), «Конституційний Суд України» (2007), «Злочин, його види та стадії» (2007), «Відповідальність за злочини проти громадської безпеки» (2007), «Кримінальна відповідальність за порушення виборчих і референтних прав» (2008), «Кримінальне право України: Загальна частина» (у співавт., 1997, 2001, 2003, 2004, 2007, 2010), «Кримінальне право України: Особлива частина» (у співавт., 2001, 2003, 2004, 2007, 2010), «Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2001, 2005, 2008, 2009), «Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2003, 2004, 2006, 2008, 2013), «Організація судових та правоохоронних органів: підручник для студентів» (у співавт, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011), «Організація судової влади в Україні» (у співавт., 2007, 2009), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 2: Конституційні засади правової системи України і проблеми її вдосконалення; Т. 5: Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в Україні» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Проблеми утвердження і забезпечення прав і свобод людини» (2009), «Правова демократична держава в політичній системі: стан, тенденції та перспективи розвитку (у співавт., 2010), «Науково-практичний коментар Закону України «Про Службу безпеки України» (у співавт, 2012), «Науково-практичний коментар Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.), «Кримінальне право України і Міжнародне право» (2014), «Безпека людини: поняття, правове забезпечення, значення та види» (2016), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 17: Кримінальне право» (у співавт., 2017).

Член редакційної колегії наукових видань «Вісник Національної академії правових наук України», «Питання боротьби зі злочинністю», «Вісник Конституційного Суду України», «Вісник прокуратури», «Право України», «Вісник кримінального судочинства», «Часопису Національного університету «Острозька академія». Серія «Право».

Член спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, член спеціалізованої вченої ради К 26.122.01 в Академії адвокатури України.

Позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, включений до складу робочої групи з питань реформування прокуратури та адвокатури. Член Асоціації суддів України, Асоціації суддів Конституційного Суду України, науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України. Входив до складу робочих груп Кабінету Міністрів України з розробки проектів чинних Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, був членом науково-консультативних рад при Верховному суді України та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Заслужений працівник освіти України (1991), Заслужений юрист України (2003). Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ, ІІ ступенів (2000, 2013), Почесною грамотою Верховної Ради України (2003, 2004), Почесною грамотою Кабінету Міністрів (2006). Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (2006), Премії імені Ярослава Мудрого (2002, 2009), вписаний Міністерством юстиції України до «Золотої книги української юстиції» (1995). Почесний працівник прокуратури України (2001), старший радник юстиції.




Наверх

Національна академія правових наук України
© Національна академія правових наук України
61024, Українa, м. Харків, вул. Пушкінська, 70 тел. (057) 704-19-01, факс (057) 704-19-10
E-mail: aprnu@ukr.net