Шемшученко Юрій Сергійович

Академік-секретар відділення екологічного, господарського та аграрного права, дійсний член (академік) НАН України та НАПрН України, член президії НАПрН України

Відділення екологічного, господарського та аграрного права

Народився 14 грудня 1935 р. у м. Глухові Сумської обл. У 1962 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1962–1966 рр. працював помічником прокурора, прокурором району в Сумській обл. Протягом 1966–1969 рр. навчався в аспірантурі при Інституті держави і права АН УРСР (нині – Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України), після закінчення якої працював у цьому ж інституті: з 1972 р. – старший науковий співробітник, з 1979 р. – завідувач відділом, з 1988 по 2022 рр. – директором Інституту. У січні 2022 р. призначений радником Президії НАН України. Почесний радник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України.

У 1970 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Прокурорський нагляд за законністю в діяльності виконкомів місцевих Рад» (спеціальність 12.00.02), у 1979 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Організаційно-правові проблеми державного управління охороною навколишнього середовища в СРСР» (спеціальність 12.00.02, нині – 12.00.07). Вчене звання професора присвоєно у 1985 р. Обраний дійсним членом (академіком) Національної академії наук України у 1992 р., дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 1993 р. Академік-секретар відділення екологічного, господарського та аграрного права НАПрН України.

Основні напрями наукової діяльності – конституційне право, адміністративне управління, екологічне і космічне право. Опублікував понад 900 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Правовые проблемы экологии» (1989), «Антологія української юридичної думки: у 10 т.» (у співавт., 1998), «Український парламентаризм: минуле і сучасне» (у співавт., 1999), «Юридична енциклопедія: в 6 т.», «Конституція України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2003), «Земельний кодекс України: Коментар» (у співавт., 2003), «Теоретические проблемы гармонизации законодательства Украины с европейским правом. Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы» (у співавт., 2003), «Антологія української юридичної думки: у 10 т.» (у співавт., 2003–2005), «Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2004), «До проблеми формування законодавчої політики в Україні» (у співавт., 2005), «Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: проблеми методології» (у співавт., 2006), «Теоретические проблемы современного экологического законодательства в Украине» (у співавт., 2006), «Великий енциклопедичний юридичний словник» (у співавт., 2007), «Гендерні паритети в умовах трансформації суспільства» (у співавт., 2007), «Кодифікація законодавства України: теорія, методологія, техніка» (у співавт., 2007), «Екологічне право України: Академічний курс: підручник. 2-ге вид.» (у співавт., 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 4: Методологічні засади розвитку екологічного, земельного, аграрного та господарського права» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Космічне право: підручник» (2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 4: Доктринальні проблеми екологічного, аграрного та господарського права» (у співавт., 2013 (укр.), 2017 (англ.), «Джерела конституційного права України» (у співавт., 2014), «Теоретичні проблеми розвитку конституційного законодавства України на сучасному етапі» (у співавт., 2015), «Формула демократії: народ – конституція – влада» (2016), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 3: «Загальна теорія права» (у співавт., 2017), Т. 17: «Кримінальне право» (у співавт., 2017), Т. 14: «Екологічне право» (у співавт., 2018), «25 років Конституції України: здобутки і конституційні перспективи» (у співавт., 2021), «Стратегія випередження гібридних загроз: взаємодія інституцій» (у співавт., 2022).

Входив до складу Конституційної комісії Верховної Ради України і робочої групи з розробки проекту Конституції України 1996 р., Комісії з підготовки змін до Конституції України та інших законопроектів (2000), Національної конституційної ради (2008), Конституційної Асамблеї (2012–2014), Конституційної Комісії (2015-2019). Очолював Комісію з питань громадянства при Президентові України (1994–2004). З 1993 р. є членом Секції суспільних наук Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки.

Один із співавторів проектів законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про полювання і мисливське господарство», «Про енергозбереження», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення в наслідок Чорнобильської катастрофи», Земельного кодексу України та ін. Один з ініціаторів розроблення міжнародного глобального договору з питань охорони навколишнього середовища.

Академік Української академії політичних наук (1995), дійсний член Міжнародної академії екологічного права (США). Експерт Ради Європи з екологічного права (1993), член Міжнародного арбітражного суду, Комісії екологічного права Міжнародного союзу захисту природи, почесний член Інституту правових досліджень Польської академії наук, член Міжнародної академії порівняльного права, Голова Міжнародного центру космічного права НАН України (1998). Був головою спеціалізованої вченої ради Д 26.236.01 в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Головний редактор журналів «Правова держава», «Держава і право», «Часопис Київського університету права», «Судова апеляція». Заступник голови редакційної колегії видання «Велика українська юридична енциклопедія», співголова редакційної ради журналу «Право України», член наукової ради наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України».

Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V, ІV, ІІІ, ІІ та І ступенів (1999, 2006, 2009, 2016, 2022), орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2010), орденом Володимира Мономаха (2015), Золотою медаллю Національної академії правових наук України (2015). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2002), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003), відзнакою Конституційного Суду України (2015), відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни» (2015), Подякою Міністерства освіти і науки України (2018). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004), Премії НАН України імені М. П. Василенка (1998), Премії імені Ярослава Мудрого (2014). Почесний ректор Київського університету права НАН України.

Поділитися: