Національна академія правових наук України
Національна академія правових наук України
Статут

Вісник НАПрНУ

Новини

Видавництво

Контакти

Пишіть нам
Національна академія правових наук України
Структурні
підрозділи
НАПрН України
НДІДБМС
НДІППіП
НДІІВ
НДІПЗІР
НДІІіП
НДІВПЗ
НДІФП
Право

Рабінович П. М.

Рабінович Петро Мойсейович

дійсний член (академік) НАПрН України

Народився 26 жовтня 1936 р. у м. Києві. У 1959 р. закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. І. Я. Франка (нині — Львівський національний університет імені Івана Франка). З 1959 р. по 1966 р. займався практичною діяльністю за фахом: до 1961 р. працював адвокатом, а з 1962 р. по 1966 р. — інженером-патентознавцем. У 1966 р. заочно закінчив аспірантуру Інституту держави і права Академії наук СРСР (м. Москва). З 1966 р. працює у Львівському національному університеті імені Івана Франка на посадах асистента, доцента. З 1981 р. обіймає посаду професора кафедри теорії та історії держави і права, згодом — кафедри теорії та філософії права. Одночасно з 1996 р. — завідувач Львівської лабораторії прав людини (з 2001 р. — Львівської лабораторії прав людини і громадянина Інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України).

У 1966 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Законность и целесообразность в советском праве» (спеціальність 12.00.01), у 1979 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Упрочение законности — закономерность социализма (вопросы теории и методологии исследования)» (спеціальність 12.00.01). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1980 р. Вчене звання професора присвоєно у 1983 р. У 1993 р. обраний членом-кореспондентом, а у 2009 р. — дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України).

Напрями наукової діяльності — загальна теорія права і держави, зокрема теорія основоположних прав людини, філософія права. Опублікував понад 950 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Упрочение законности — закономерность социализма (вопросы теории и методологи исследования)» (1975), «Проблемы теории законности развитого социализма» (1979), «Социалистическое право как ценность» (1985, 2006), «Основи загальної теорії права та держави» (у співавт., 1992, 1993, 1994, 1995, 2001, 2002, 2005, 2007, 2008), «Права людини і громадянина у Конституції України» (1997), «Права людини: підручник для середніх шкіл» (у співавт., 1997), «Здійснення прав людини в Україні: проблеми обмежування» (у співавт., 2001), «Європейська конвенція з прав людини: проблеми національної імплементації» (у співавт., 2002), «Конституція України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2003), «Права людини і громадянина: навчальний посібник» (у співавт., 2004), «Особливості тлумачення юридичних норм щодо прав людини» (у співавт., 2004), «Філософія права: проблеми та підходи: навчальний посібник» (у співавт., 2005), «Право людини на компенсацію моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти)» (у співавт., 2006), «Права людини: соціально-антропологічний вимір» (у співавт., 2006), «Права людини і громадянина: можливості удосконалення конституційних гарантій» (у співавт., 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Конституція України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2011), «Права людини й оновлення Конституції України: монографія» (у співавт., 2011), «Конституційно-правовий статус людини: можливості удосконалення в Україні: монографія» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція» (у співавт., 2013 (укр.), 2015 (англ.), «Формування основ правового світогляду, правової свідомості та правової культури шкільної молоді (теоретико й соціолого-правове дослідження)» (у співавт., 2015), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 2: Філософія права; Т. 3: Загальна теорія права» (у співавт., 2017).

Його праці опубліковані у закордонних юридичних наукових журналах Німеччини (1964, 1977, 1988), Польщі (1977, 1989), Канади (1999), Великої Британії (2015); рецензії на його монографії – у Болгарії (1975), Чехословаччині (1976), Німеччині (1977), Угорщині (1980), Польщі (1995); виступав із науковими доповідями – у Німеччині (м. Бонн, 1995), США (м. Міннєаполіс, 1995), Угорщині (м. Будапешт, 2001, 2002), Великої Британії (м. Ноттінгем, 2000), Польщі (м. Жешув, 2001).

Був членом Конституційної Асамблеї України, брав участь у розробці проекту Закону України «Про вищу освіту», засад державної політики України в галузі прав людини, обирався членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді України, за запитами Конституційного Суду України готував низку експертних висновків стосовно конституційних подань.

Перший заступник головного редактора наукового юридичного журналу «Право України», член редакційних колегій наукових видань «Філософія права і загальна теорія права», «Юридична Україна», «Державне будівництво та місцеве самоврядування», «Бюлетень Міністерства юстиції України». Член спеціалізованої вченої ради Д 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Заслужений діяч науки і техніки України (2007). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2017), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004), Почесною грамотою Міністерства Юстиції України (2003), Дипломом Голови Конституційного Суду України (2004), Дипломом Спілки юристів України (2003). Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2004, 2011).




Наверх

Національна академія правових наук України
© Національна академія правових наук України
61024, Українa, м. Харків, вул. Пушкінська, 70 тел. (057) 704-19-01, факс (057) 704-19-10
E-mail: aprnu@ukr.net