Національна академія правових наук України
Національна академія правових наук України
Статут

Вісник НАПрНУ

Новини

Видавництво

Контакти

Пишіть нам
Національна академія правових наук України
Структурні
підрозділи
НАПрН України
НДІДБМС
НДІППіП
НДІІВ
НДІПЗІР
НДІІіП
НДІВПЗ
НДІФП
Право

Панов М. І.

Панов Микола Іванович

дійсний член (академік) НАПрН України

Народився 7 серпня 1940 р. у с. Берека Первомайського р-ну Харківської обл. У 1966 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У 1965–1970 рр. працював слідчим прокуратури Чугуївського р-ну Харківської обл. З 1970 р. його життя і діяльність пов’язані з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, де він пройшов трудовий шлях від асистента до професора. З 1974 р. по 1981 р. — заступник декана заочного факультету, з 1987 р. по 2007 р. — проректор з наукової роботи. З 2000 р. і до сьогодні — завідувач кафедри кримінального права № 2 цього навчального закладу.

У 1973 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою» (спеціальність 12.00.08), у 1976 р. присвоєно вчене звання доцента. У 1987 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Основні проблеми способу вчинення злочину в радянському кримінальному праві» (спеціальність 12.00.08). Наукове звання професора присвоєно у 1989 р. У 1993 р. обраний членом-кореспондентом АПрН України (нині — Національна академія правових наук України), у 2000 р. — дійсним членом (академіком) НАПрН України.

Напрями наукової діяльності — теорія та методологія кримінального права, дослідження проблем вчення про злочин, законодавчу техніку кримінального права, відповідальность за окремі види злочину. Опублікував біля 300 наукових праць, серед яких: «Уголовная ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием» (1977), «Квалификация преступлений, совершаемых путем обмана» (1980), «Способ совершения преступления и уголовная ответственность» (1982), «Уголовно-правове значение способа совершения преступления» (1984), «Квалификация насильственних преступлений» (1985), «Квалификация преступлений, совершаемых путем обмана и злоупотребления доверием» (1987), «Понятійні апарати наук кримінального циклу: співвідношення і взаємозв’язок» (2000), «Кримінальне право України: Загальна частина» ( у співавт., 1999, 2001, 2004, 2007, 2010, 2015), «Кримінальне право України: Особлива частина» (у співавт., 1999, 2001, 2004, 2007, 2010, 2015), «Конфліктологія» (у співавт., 2002, 2004), «Філософія права: Хрестоматія» (у співавт., 2002), «Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар» (2002, 2004, 2006, 2009, 2013), «Соціологія права» (у співавт., 2003), «Філософія права» (у співавт., 2003), «Настільна книга слідчого», (у співавт., 2003, 2007, 2008, 2010), «Політологія» (у співавт., 2005), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Методологічні засади дослідження проблем Особливої частини кримінального права» (2009), «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини): навчальний посібник» (у співавт., 2011), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013), «Вступ до навчального курсу «Кримінальне право України»: лекція» (2015), «Загальні засади кваліфікації злочинів» (2016), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 17: Кримінальне право» (у співавт., 2017).

Брав участь у розробленні проекту Конституції України, ряду проектів постанов Пленуму Верховного Суду України, проектів законів, зокрема «Про прокуратуру», «Про Національну поліцію», «Про нормативно-правові акти України», перебував у складі робочих груп Кабінету Міністрів України з розроблення проекту Кримінального кодексу України та ін. Був експертом (1992–1997) напрямів «Торгівля людьми» і «Комп’ютерна злочинність» у рамках науково-дослідницької програми в межах українсько-американської співпраці між Національним інститутом юстиції Департаменту юстиції США та НАПрН України у сфері боротьби з організованою злочинністю та корупцією. У 1997–2000 рр. — заступник голови Експертної ради ВАК України з юридичних наук. З 1966 р. по 2007 р. — голова Експертної ради з юридичних наук Міністерства освіти і науки України; член консультативної ради Верховного Суду України та ін.

Член наукової ради юридичного журналу «Право України», член редакційної колегії журналів «Юридична наука», «Судова практика», «Вісник кримінального судочинства», збірників наукових праць «Вісник Національної академії правових наук України», «Проблеми законності», «Питання боротьби зі злочинністю», «Бюлетень Міністерства юстиції України». Член спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2002), Грамотою Харківської обласної державної адміністрації (2012), Грамотою Харківської обласної Ради (2015), Почесною грамотою Харківської обласної організації Союзу юристів України (2015). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2006), Премії імені Ярослава Мудрого (2002), Заслужений професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Почесний громадянин Первомайського р-ну Харківської обл. (2001) та м. Первомайська (2004). Почесний працівник Прокуратури (2005), старший радник юстиції.




Наверх

Національна академія правових наук України
© Національна академія правових наук України
61024, Українa, м. Харків, вул. Пушкінська, 70 тел. (057) 704-19-01, факс (057) 704-19-10
E-mail: aprnu@ukr.net