Національна академія правових наук України
Національна академія правових наук України
Статут

Вісник НАПрНУ

Новини

Видавництво

Контакти

Пишіть нам
Національна академія правових наук України
Структурні
підрозділи
НАПрН України
НДІДБМС
НДІППіП
НДІІВ
НДІПЗІР
НДІІіП
НДІВПЗ
НДІФП
Право

Копиленко О. Л.

Копиленко Олександр Любимович

член-кореспондент НАН України,
дійсний член (академік) НАПрН України

Народився 26 червня 1961 р. у м. Києві. У 1983 р. закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права (відділення міжнародного права) Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1983–1990 рр. працював в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України: стажист-дослідник, молодший науковий співробітник, науковий співробітник. З 1990 р. – в Апараті Верховної Ради України: старший консультант, головний консультант, завідувач сектору, заступник завідувача юридичного відділу, заступник керівника Юридичного управління. У 1998–2002 рр. – радник Голови Верховної Ради України. У 2002 р. – липні 2013 р. очолював Інститут законодавства Верховної Ради України (у 2002–2009 рр. одночасно обіймав посаду віце-президента - керівника Київського регіонального центру Національної академії правових наук України). У липні 2013 р. – березні 2014 р. був членом Центральної виборчої комісії. З квітня 2014 р. і по теперішній час – директор Інституту законодавства Верховної Ради України.

У 1987 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Політико-правові ідеї Т. Шевченка та І. Франка у сучасній ідеологічній боротьбі» (спеціальність 12.00.01), у 1993 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Політико-правові ідеї М. Грушевського і проблеми сучасної розбудови Української держави» (спеціальність 12.00.01). Вчене звання професора присвоєно у 1999 р. Обраний у 1993 р. членом -кореспондентом, а у 2000 р. – дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України). З 2006 р. – член-кореспондент Національної академії наук України.

Напрями наукової діяльності – історія держави і права, історія політичних і правових учень, конституційне право, міжнародне право. Опублікував близько 400 наукових праць, серед них: «Українська ідея» М. Грушевського: історія і сучасність» (1992), «Сто днів» Центральної Ради» (1993), «Держава і право України. 1917-1920» (1997), «Історія держави і права України. Академічний курс: у 2-х т.» (у співавт., 2000), «Конституція Автономної Республіки Крим: проблеми прийняття, затвердження, реалізації» (2001), «Автономна Республіка Крим: проблеми правового статусу» (2002), «Науково-правові засади законодавчого процесу в Україні: питання теорії і практики» (у співавт., 2005), «Законотворчий процес зарубіжних країн» (у співавт., 2006), «Питання парламентського права в актах Конституційного Суду України» (у співавт., 2007), «Загальна теорія держави і права: основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції» (у співавт., 2008), «Порівняльне правознавство (правові системи світу)» (у співавт., 2008), «Моніторинг ефективності законодавства: мета, критерії, реальність» (у співавт., 2009), «По лінії всеукраїнських інтересів (корені і досвід української державності)» (2010), «Із першоджерел» (серія видань присвячена актуальним питанням Української революції 1917–1921 рр.) (у співавт., 2012), «Європейські правові стандарти та їх імплементація в українське законодавство» (у співавт., 2013), «Правова доктрина України: у 5 т. Т.1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція» (у співавт., 2013 (укр.), 2015 (англ.), «Європейські стандарти законотворчої діяльності» (2014), «Конституція – правне обличчя всієї країни (нереалізовані сторінки сучасного конституційного процесу)» (у співавт., 2014), «Вступ до європейського парламентського права» (у співавт., 2015), «Законодавче забезпечення депутатської діяльності: міжнародно-правові стандарти та зарубіжний досвід» (у співавт., 2015), «Досвід децентралізації у країнах Європи» (2015), «Довідник з практичного конституціоналізму» (у співавт., 2015), «Моніторинг колізій і прогалин у законодавстві України» (у співавт., 2016), «Парламентська коаліція: вітчизняний досвід та європейська практика» (у співавт., 2016), «Європейські правові стандарти та їх імплементація в українське законодавство» (у співавт., 2016), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т.1: Історія держави і права України (у співавт., 2016), Т.3: Загальна теорія права» (у співавт., 2017), «Ефективність законодавства України (питання моніторингу колізій)» (у співавт., 2017).

Член наукових рад журналів «Бюлетень Міністерства юстиції України», «Часопис цивільного і кримінального судочинства», редакційних колегій журналів: «Юридична Україна», «Вісник господарського судочинства», «Вісник Академії праці і соціальних відносин», «Вісник Національної академії прокуратури України», «Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України», «Місцеве самоврядування та регіональний розвиток в Україні», «Вісник кримінального судочинства», Часопис Хмельницького університету управління та права «Університетські наукові записки», «Правові системи», «Розумовські зустрічі», «Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право»; газети «Юридичний вісник».

Брав участь у розробці Акту проголошення незалежності України, проекту Конституції України та Конституції АР Крим, концепцій та стратегій розвитку національного законодавства, численних законопроектів. З 2015 р. – член Конституційної Комісії.

Голова спеціалізованої вченої ради Д 26.867.01 у Інституті законодавства Верховної Ради України, член спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 у Національному університеті «Одеська юридична академія». З 2004 р. є членом української національної групи Постійної Палати Міжнародного Третейського Суду (м. Гаага). Член Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України. З 2002 р. був членом Президії ВАК України, нині – член Атестаційної колегії МОН України.

Заслужений юрист України (2004). Нагороджений орденом «За заслуги» III, ІІ ступенів (2010, 2016), почесними грамотами Верховної Ради України (2011) та Кабінету Міністрів України (2004). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), Премії НАН України ім. М. С. Грушевського (1991), Премії НАН України ім. М. П. Василенка (2003), Премії НАН України ім. М. Костомарова (2014).




Наверх

Національна академія правових наук України
© Національна академія правових наук України
61024, Українa, м. Харків, вул. Пушкінська, 70 тел. (057) 704-19-01, факс (057) 704-19-10
E-mail: aprnu@ukr.net