Коновалова Віолетта Омелянівна

Народилася 30 березня 1927 р. у с. Черкаські Тишки Липецького р-ну Харківської обл. У 1949 р. закінчила Харківський юридичний інститут (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У 1949–1950 рр. працювала слідчим прокуратури м. Алчевська Луганської обл. До 1953 р. навчалася в аспірантурі Харківського юридичного інституту, відтоді залишається працювати в цьому навчальному закладі та обіймала посади асистента, доцента, професора, з 1982 р. по 1996 р. — завідувач кафедри криміналістики, з 1996 р. по 2018 р. — професор цієї кафедри. З лютого 2018 р. – головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України.

У 1953 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Тактика допиту свідків у радянських органах розслідування» (спеціальність 12.00.09), у 1966 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Теоретичні проблеми слідчої тактики (пізнавальна функція логіки і психології)» (спеціальність 12.00.09). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1967 р. Вчене звання професора присвоєно у 1969 р. Обрана дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України) у 1993 р.

Напрями наукових досліджень — загальна теорія криміналістики, криміналістична тактика, юридична психологія. Опублікувала понад 250 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Проблеми логіки та психології в слідчій тактиці» (1970), «Организационные и психологические основы следственной деятельности» (1973), «Психология в расследовании преступлений» (1980), «Следственная тактика: принципы и функции» (1983), «Допрос на предварительном следствии» (1985), «Правовая психология» (1990), «Экологические преступления: квалификация и методика расследования» (у співавт., 1994), «Обыск: тактика и психология» (у співавт., 1997), «Криминалистическая тактика: теории и тенденции» (у співавт., 1997), «Криміналістика: підручник» (у співавт., 1998, 2001, 2004, 2008, 2016), «Допрос: тактика и психология» (1999, 2006), «Руководство по расследованию преступлений» (у співавт., 2002), «Настільна книга слідчого: навчально-практичний посібник» (у співавт., 2003, 2007, 2008, 2011), «Юридична психологія: підручник» (у співавт., 2004, 2008), «Убийство: искусство расследования» (2006, 2013), «Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності (окремі криміналістичні методики)» (у співавт., 2006), «Версия: концепция и функции в судопроизводстве» (2007), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 5: Кримінально – правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Керівництво з розслідування злочинів» (у співавт., 2009), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.), «Textbook of criminalistics. Volume 1: General Theory» (у співавт., 2016), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 20: Криміналістика, судова експертиза, юридична психологія» (у співавт., 2018).

Член редакційних колегій наукових видань «Теорія та практика судової експертизи і криміналістики», «Криміналіст першодрукований», «Вісник кримінального судочинства». Заступник голови Координаційного бюро з проблем криміналістики, судової експертизи, юридичної психології та оперативно-розшукової діяльності НАПрН України.

Брала участь у розробці проектів законів України: «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про дактилоскопію», «Про боротьбу з тероризмом», «Про боротьбу з економічною злочинністю».

Заслужений діяч науки України (1981). Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2003), медаллю «За доблесну працю» (1969), медаллю Герберта Манса (2015), Золотою медаллю Національної академії правових наук України (2017), Почесним знаком (орденом) І ступеня Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2014). Відзначена Подякою Міністерства освіти і науки України (2018). Державний стипендіат як видатний діяч науки (2001-2004), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2001, 2003, 2006, 2017). Заслужений професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Поділитися: