Комаров Вячеслав Васильович

Дійсний член (академік) НАПрН України

Відділення цивільно-правових наук

Народився 1 січня 1950 р. у м. Комсомольську Донецької обл. У 1976 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). З 1976 р. по 1979 р. навчався в аспірантурі, і відтоді працює у зазначеному навчальному закладі. З 1982 р. – завідувач кафедри цивільного процесу. З 1988 р. обіймав посаду проректора з навчальної роботи, з 2005 р. по липень 2021 р. – проректор з навчально-методичної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, з липня 2021 р. – професор кафедри цивільного процесу університету.

У 1980 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Метод правового регулювання цивільних процесуальних правовідносин» (спеціальність 12.00.03). Науковий ступінь кандидата юридичних наук присуджено у 1980 р. Вчене звання професора присвоєно у 1990 р. У 1993 р. обраний членом-кореспондентом, а у 2004 р. – дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України).

Основні напрями наукових досліджень – теоретичні проблеми цивільного процесу, господарського судочинства, нотаріату та міжнародного комерційного арбітражу. Опублікував понад 270 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Суб’єкти цивільного процесуального права» (1990), «Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти» (у співавт., 1991), «Нотаріат» (1992, 2001), «Цивільне процесуальне право України: практика застосування» (1993), «Международный коммерческий арбитраж» (1995), «Цивільне процесуальне право України» (1999), «Нотаріат і нотаріальний процес» (1999), «Основи держави і права» (у співавт., 1999), «Цивільне процесуальне право України» (2001), «Цивільний процесуальний кодекс: Науково-практичний коментар» (2001), «Проблеми науки цивільного процесуального права» (2002), «Нотаріат в Україні» (2006), «Право на справедливий судовий розгляд у цивільному судочинстві» (2007), «Проблеми теорії та практики цивільного судочинства» (2008), «Міжнародний комерційний арбітраж» (2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 3: Цивільно-правові науки. Приватне право» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), «Позовне провадження: монографія» (заг. ред., співавт., 2011), «Окреме провадження: монографія» (заг. ред., співавт., 2011), «Курс цивільного процесу: підручник (ред., співавт., 2011), «Нотаріат в Україні: підручник» (у співавт., 2011), «Цивільне процесуальне законодавство у динаміці розвитку та практиці Верховного суду України» (2012), «Проверка судебных постановлений в гражданском процессе стран ЕС и СНГ: монография» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 3: Доктрина приватного права України» (у співавт., 2013 (укр.), 2017 (англ.), «Виконавче провадження: навчально-практичний посібник» (у співавт., 2014), «Цивільне судочинство України: основні засади та інститути: монографія» (у співавт., 2016), Нотаріат: підручник (у співавт., 2019), «Liber Amicorum : монографія» (2020). Визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародного комерційного арбітражу: компендіум (у співавт., 2020) Польсько-українська співпраця представницьких організацій ректорів – задля вдосконалення діяльності закладів вищої освіти: монографія (у співавт., 2021).

Брав участь у складі робочих груп Кабінету Міністрів України з розроблення ряду законопроектів, зокрема, проекту Цивільного процесуального кодексу України, «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій України» та ін. Підготував ініціативний проект Кодексу комерційного судочинства України, брав участь у підготовці проєкту Модельного цивільного процесуального кодексу країн СНД.

З 1997 р. по 2001 р. – перший президент Асоціації українських правничих шкіл як добровільної недержавної організації вищих юридичних навчальних закладів, один з ініціаторів створення цієї організації (на громадських засадах). Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді. Член Міжнародної асоціації з процесуального права, член Національної спілки журналістів України. Був членом Акредитаційної комісії МОН України.

Член наукової ради наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», редакційних рад видання «Велика українська юридична енциклопедія», журналів «Право України» та «Юридична Україна».

Заслужений юрист України (1998). Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів (2004, 2015). Відзначений Подякою Міністерства освіти і науки України (2018). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2011), Премії імені Ярослава Мудрого (2001, 2008), конкурсу Спілки юристів України на краще юридичне видання (2000, 2001). Заслужений професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2011). Видатний юрист України (2013).

Поділитися: